Мінеральна і базальтова вата Isover, Матеріал Фольгована вата

Щільність мінеральної вати необхідно вибирати ще на стадії проектування кроквяної системи. Незважаючи на досить скромну вагу однієї плити, велика їх кількість створює відчутне навантаження. Відповідним чином необхідно розраховувати товщину і крок стропил, також з огляду на вагу покрівельного покриття, снігового навантаження і парусність даху.

Рекомендований крок стропил - 600 мм. Саме така ширина плити мінеральної вати, її можна буде встановити в простір, не обрізаючи і без додаткового кріплення.

Мінімальна щільність мінеральної вати, яку доцільно використовувати для утеплення покрівлі 55 кг/м³. Вату меншої щільності брати недоцільно так як вона не набагато легше, але буде випадати з промстранства між стропилами, що потребують додаткового кріплення.

Розрахунок товщини вати здійснюється за такою формулою:

Rq-S1/λр)*λD = δ

• Rq - значення для температурних зон України;
• S1 - товщина стіни в метрах;
• λр - коефіцієнт теплопровідності матеріалів перекриття або стін;
• λD - коефіцієнт теплопровідності плит теплоізоляції мінвати;
• δ - товщина теплоізоляції (мінеральної вати);

Дані по теплопровідності мінеральної вати можна знайти на сайтах виробника, а теплопровідність матеріалів стін береться з МНіПов (можна скористатися ще радянськими, з тих часів теплопровідність цегли не змінилася).

Мінеральну вату, яка використовується для утеплення фасаду, впливає відразу кілька навантажень: на стиск, на відрив. Їх інтенсивність залежить від безлічі факторів таких як висота споруди, кількість дюбелів, що використані для кріплення, вага декоративної штукатурки, вітрове навантаження і т.п.

Тому виробники рекомендують використовувати для утеплення фасадів мінеральну вату середньої і високої щільності. До 3 поверху включно щільність 100-150 кг/м³, понад 3 поверхів 200-225 кг/м³.

Базальтова вата фактично є однією з різновидів мінеральної вати. Однак існують певні особливості у виробництві. При виробництві базальтової вати використовується виключно мінеральна сировина вулканічних порід (базальту, діабазу) температура плавлення якого помітно вище.

Для отримання мінеральної "кам'яної" вати використовують доломіт або вапняк. Він плавиться при набагато меншій температурі.

Фактично відмінності між базальтовою і кам'яною ватою наступні:

• Базальтова вата міцніша, пружна, стійка до температур (витримує до 1100° не втрачаючи своїх основних механічних властивостей, кам'яна вата починає руйнуватися при нагріванні до 800°);
• При виробництві базальтової вати розплав нагрівається до 1500°, при виробництві кам'яної - до 1300°. За всіма параметрами базальтова вата перевершує кам'яну, тому такий теплоізоляційний матеріал коштує трохи дорожче.

Мінеральні Вати мають високу ступінь пожаростійкості. За ступенем горючості будівельних матеріалів класифікуються як Г0 - негорючий матеріал.

Залежно від різновидів, мінеральні вати руйнується при впливі таких температур:

• Шлаковата/Скловата: близько 600 °С;
• Кам'яна вата (мінеральна вата на основі доломіту і вапняку): до 800 °С;
• Базальтова вата: до 1100 °С.

Відповідно до державних стандартів в поняття мінеральна вата включають такі типи утеплювачів:

• Скловата;
• Кам'яна - рекомендується купити мінвату базальтової групи, як найбільш довговічну;
• Шлакова - з доменного шлаку (сама низькосортна і недовговічна).